Куди біжиш, шалений?
Чи впасти не боїшся?
Ти преш, як навіжений!
А спробуй розирнутся.

Навкруг тебе життя вирує,
А ти не помічаеш.
Для тебе все оце існує,
Ти-ж все це проминаєш.

Хто зна чи буде оте завтра,
Та ти на час уваги не звертеєш.
Цей день можливо найцініша втрата,
А ти його в минулому лишаєш.

Згадай, що було, адже щось тай було,
Невже примарна ціль того не варта?
А може все, оте, вже мохом поросло?
І спроба зупинити тебе марна?

Ну то біжи собі, втрачай своє життя,
Що полишив колись - назад не вернеш.
Нема в тобі ні крихти каяття,
Тебе вже в іншу віру не навернеш...

                                      © Indra